ПАМЯТІ ОСТАННЬОГО ВЕТЕРАНА

2016-03-24

24 березня відійшла у небуття Шеремет Тетяна Дементіївна, людина щирого серця й великої душі, останній ветеран та учасник Другої світової війни села Новосілки.

Вона, 18-літня дівчина, тільки-но закінчивши в Києві курси медсестер, у 1943 році була відправлена на фронт. Не знала і не відала юна медсестра, що війна – це реальна можливість загинути в будь-яку хвилину, що це тяжка і відповідальна праця – бути поруч тих, хто скалічений війною. Не сховаєшся за чужу спину, не втечеш з поля бою, коли навколо крик і стогін, плач і благання: «Сестричко, допоможи!» –чується звідусіль. І вона, русокоса україночка, зціпивши зуби, перев’язувала рани, давала раду бійцям, які були на грані смерті. Вона знала, що милосердя та професійне виконання своїх обов’язків – її найголовніша місія на війні. Скільком врятувала життя, скількох повернула з того світу.? Тетяна Дементіївна не рахувала. Сотні днів і ночей була на варті чужого життя. Перемогу зустріла на Ельбі, в містечку Майсен. Там же зустріла і своє кохання.

Після війни Тетяна Дементіївна все життя пропрацювала в Новосілках фельдшером, спочатку в дільничній лікарні, а потім у фельдшерсько-акушерському пункті.

З ранку до ночі, а було часто і вночі, медсестра виконувала свої обов’язки. Не знайдеш у Новосілках родину, яка б не зверталася за допомогою до Тетяни Дементіївни. Усі новонароджені (допоки не пішла на заслужений відпочинок) пройшли через її руки. Усіх майбутніх матерів, тяжкохворих сільський фельдшер Шеремет Т.Д. взимку чи влітку, в негоду, спеку, віхолу, мороз доправляла до Бишівської лікарні, особисто супроводжуючи. Ні до кого не залишалася байдужою, всім давала раду, про кожного піклувалася, віддаючи частинку свого серця, тепла, здоров’я.

Теплий весняний суботній ранок зібрав майже все село, щоб провести в останню дорогу Тетяну Дементіївну. Зворушливі виступи сільського голови Кияниці О.М., учителя історії Новосілківської ЗОШ І-ІІІ ступенів Білоцького М.М., з якими вони виступили на траурному мітингу, нагадали односельчанам про життєвий та бойовий шлях Тетяни Дементіївни.

Стежка до її могили не заросте, її будуть пам’ятати нащадки, нестимуть квіти, і пам'ять про Тетяну Дементіївну житиме вічно.

Трудовий та учнівський колектив висловлюють співчуття рідним та близьким Шеремет Тетяни Дементіївни.